Про нас

 

ДП «ГИПРОКОКС» – проектний інститут з більш ніж 85-літньою історією.

 

У двадцятих роках минулого століття потреби чорної металургії, що збільшувалися, дали поштовх розвитку коксохімічних виробництв.

 

Постановою від 19 червня 1929 року був створений Державний інститут по проектуванню та будівництву коксохімічних установок “Коксострой”. Перші робочі креслення зі штампом інституту Коксострой були видані в листопаді 1929 року.

 

У вересні 1930 року проектна частина інституту була перетворена в проектну організацію на повному господарському розрахунку – інститут “Гипрококс”, на який покладали завдання не тільки технологічного проектування, але і розробки, а потім координації всієї технічної політики в масштабах створюваної галузі.

 

Вже в ці роки були закладені основні положення, які є актуальними для Гипрококсу і у наші дні: комплексність коксохімвиробництва, механізація та автоматизація, мінімальна витрата енергії на одиницю продукції, мінімізація числа обслуговуючого персоналу, використання коксового газу як сировини, а не палива.

 

На основі американської системи Гипрококсом був розроблений типовий проект коксохімічної установки, розрахований на продуктивність 1,3 млн. і 830 тис. тонн коксу на рік, що одержав назву «Печі Гипрококсу ПК першої нормалізації». На початку 30-х років проект «ПК-1» успішно був реалізований на Запорізькому, Криворізькому, Маріупольському і Новоєнакіївському коксохімічних заводах.

 

Поряд із завданням щодо створення технічно досконалої коксової печі пріоритетом було створення перспективних технологій сухого гасіння коксу, напівкоксування, хімічного синтезу із продуктів коксування, використання коксового газу.

 

Пробний пуск першої дослідно-промислової установки сухого гасіння коксу відбувся на Керченському коксохімічному заводі в жовтні 1936 року.

 

З урахуванням досвіду експлуатації  печей «ПК-1» був створений проект «Печі Гипрококсу ПК другої нормалізації».

 

Більш технічно досконалим став проект нової горизонтальної печі періодичної дії, що розвив конструкцію з парними обігрівальними каналами й рециркуляцією продуктів горіння (ПВР). Така батарея була уведена в експлуатацію на Харківському досвідному коксохімічному заводі в 1939 році. Усього ж за 1933-1940 роки було побудовано по проектах Гипрококсу 15 нових коксохімічних підприємств.

 

У практику були уведені нові технології хімічних цехів. До початку 1950-х років кількість розроблених галуззю індивідуальних коксохімічних продуктів досягло 70 найменувань.

 

Розроблялися схеми приймання, дроблення та підготовки вугільної шихти до коксування, засновані на нових технологічних принципах, що поліпшують показники якості коксу.

 

Особлива увага приділялася механізації та автоматизації технологічних процесів.

 

Кращі розробки і проектні рішення були втілені в проекті найбільшого у світі на той момент Авдіївського коксохімічного заводу.

 

1950 роки ознаменувалися для Гипрококсу виходом на світовий ринок проектування коксохімічних виробництв. Були виконані комплексні проекти промислових установок для КНР, КНДР, Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії, Індії.

 

У середині 20 століття зародився термін «школа Гипрококсу», заснований на внутрішній корпоративній культурі, активній, творчій позиції, специфіці кадрового складу та характері виконуваної відповідальної роботи.

 

На початку 1990-х років майже кожна третя тонна виробленого у світі коксу була отримана в коксових печах, спроектованих Гипрококсом.

 

З перших років XXI століття, що ознаменувалися бурхливим ростом світової кон’юнктури на продукцію чорної металургії, Гипрококс на підйомі вступив у новий період своєї діяльності.

 

В 2001 році в Гипрококсі, першому серед проектних організацій України, товариством «Lloyd’s Register Quality Assurance» був проведений аудит і сертифікація «Системи керування якістю проектної документації», розробленою відповідно до вимог стандарту ISO.

 

На сьогоднішній день ГИПРОКОКС виконує повний комплекс проектних робіт у всіх частинах проекту, що охоплюють всі етапи коксохімічного виробництва.

 

Відповідаючи на сучасні виклики українського енергетичного ринку, ГИПРОКОКС диверсифікує напрямок діяльності. Сьогодні інститут працює над використанням технологій газифікації вугілля із одержанням синтетичного газу і його конверсією.

 

Комплексний інжиніринг ГИПРОКОКСУ – будівництво, реконструкція та модернізація коксохімічних і інших об’єктів переробки вугілля різного ступеня складності: екологічно дружні та економічно виправдані технології з використанням  природних і вторинних ресурсів у єдності з автоматизацією процесів

 

Основні напрямки діяльності:

  • комплексна розробка проектної документації для будівництва нових, реконструкції, розширення і технічного переоснащення діючих коксохімічних підприємств;
  • розробка і прогнозування основних напрямків технічного розвитку коксохімічної промисловості;
  • розробка концепції й Національної програми розвитку коксохімічної промисловості України;
  • аналіз стану виробництва і видача рекомендацій щодо його вдосконалювання і впровадження нових сучасних технологій;
  • розробка перспективних планів і техніко-економічних обґрунтувань з оптимального розміщення коксохімічного виробництва;
  • розробка бізнес-планів для обґрунтування необхідності вкладення інвестицій у будівництво, реконструкцію й технічне переоснащення коксохімічних підприємств;
  • виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;
  • авторський нагляд за будівництвом об’єктів коксохімічних підприємств;
  • участь у пуску, налагодженні й досягненні гарантійних показників при експлуатації об’єктів коксохімічних підприємств;
  • надання широкого спектра інжинірингових послуг.

 

Базові принципи, якими керується Гипрококс при виборі технології та дизайну коксохімічних об’єктів на перспективу:

  • мінімізація шкідливого впливу на навколишнє середовище;
  • підвищення комфортності праці обслуговуючого персоналу з оптимізацією його чисельності;
  • розширення сировинної бази коксового виробництва шляхом більш широкого впровадження процесів позапічної підготовки вугільної шихти;
  • впровадження нових технологій у поєднанні з автоматизованим програмним керуванням;
  • удосконалювання конструкцій пічних агрегатів і систем гасіння коксу;
  • впровадження нових технологій по уловлюванню і переробці хімічних продуктів коксування вугілля;
  • створення і впровадження енергозберігаючих технологій з використання вторинних енергоресурсів.

 

Організаційна структура ДП «ГИПРОКОКС»